Персональний блог вчителя української мови та літератури Крайньої Галини Володимирівни: жовтня 2018

Методичні рекомендації

щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2018/2019 навчальному році

І. Рекомендації щодо організації та проведення

ІІ етапу олімпіади

1. ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури відбудеться 04 листопада 2018 року.

2. Початок виконання олімпіадних завдань – 10.00.

3. Час виконання олімпіадних завдань учнями 7-х класів – 3 астрономічні години, учнями 8 – 11-х класів – 4 астрономічні години.

4. Характеристика завдань:

Олімпіадні завдання відповідають сучасним вимогам до вивчення української мови та літератури, орієнтовані на лінгвістичну компетентність учнів, їхній інтелектуальний потенціал, неординарність і креативність мислення. Просимо врахувати, що це не завдання для контрольної роботи, а саме – для інтелектуальних змагань філологічно обдарованих дітей.

Завдання з української мови вибудовуватимуться в такому форматі: творча робота, завдання з розгорнутою відповіддю на теоретичне питання, завдання відкритого типу на конструювання мовних одиниць, виправлення помилок, вибір нормативної форми, редагування словосполучень речень, тлумачення фразеологізмів, тестові завдання, синтаксичний аналіз речення тощо.

Поряд із кожним завданням указуватиметься максимально можлива кількість балів, яку учень може отримати за їх виконання.

Комплект олімпіадних завдань охоплює програмовий матеріал із різних розділів курсу за попередні роки навчання та теми, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади відповідно до чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (звертаємо увагу, що навчальну програму для 5 – 9-х класів у 2017 році було оновлено відповідно до наказу МОНу від 07.06.2017№ 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів», програма у 10 класі затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407; програму для 11-х класів було змінено у 2016/2017 навчальному році відповідно до наказу МОНУ від 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10—11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»)

Українська мова

Клас	До теми (включно)
7	Часи дієслів
8	Підмет і присудок
9	Складносурядне речення, його будова й засоби зв’язку між його частинами

Увага! Оскільки в старших класах уже не вивчається нових мовних тем, а в 10 – 11-х класах мова викладається за трьома рівнями (стандарту і профільним у 10-х класах, стандарту та академічним в 11-х класах), то в 10 – 11-х класах будуть запропоновані завдання за курс 5 – 9-х класів.

5. Поради щодо написання твору

Творчі роботи «олімпіадники» пишуть переважно в художньому, публіцистичному та науковому стилях і жанрах, притаманному кожному з цих стилів. Текст може бути реалізований в одній із форм типів мовлення: описі, розповіді, роздумі або в їхньому поєднанні з перевагою якоїсь однієї форми. Учні мають уміти правильно ділити текст на абзаци – частини, що містять певну думку. Не варто робити великих абзаців, у яких висловлено кілька думок, і, навпаки, шматувати текст на маленькі частини по два-три речення.

Українська література

Клас	До теми (включно)
7	Тарас Шевченко.
8	Тарас Шевченко.
9	Загальні відомості про козацькі літописи
10	«Театр корифеїв»
11	Ю. Яновський. Творча біографія митця. «Вершники». Роман у новелах. «Дитинство». «Шаланда в морі»

Звертаємо увагу, що завдання з української літератури для кожного класу мають спільну структуру. Учням усіх класів необхідно написати твір на одну із запропонованих тем, письмово дати відповіді на запитання та виконати творче завдання.

У творчому завданні учням 7–8-х класів буде запропоновано дати розгорнуту відповідь на запитання з теорії літератури, а учням 9–11-х класів – заповнити «паспорт» твору (на основі запропонованого уривка).

6. Оцінювання завдань із літератури:

№ завдання	Форма завдання	Макс. кількість балів за одне завдання
1	Написати твір на одну із запропонованих тем	12 б.
2	Письмово дати відповіді на запитання, дотримуючись чіткості й лаконічності у висловлюваннях	Кожне питання оцінюється 1 б.
3	Розгорнута відповідь на завдання з теорії літератури (7–8 кл.) Заповнення «паспорта» твору (9–11 кл.)	12 б.

Одним із традиційних завдань олімпіади туру з літератури є завдання, яке передбачає аналіз художнього тексту. Зазвичай для аналізу подано невеликий художній текст (найчастіше поезія) чи його фрагмент для того, щоб учень продемонстрував уміння цілісного аналізу тексту, що реалізується через уміння послуговуватися літературознавчими методиками й техніками, виступити в ролі дослідника, літературного критика, таким чином виявляючи свою літературознавчу майстерність та ерудицію. Філологічно обдарована дитина має продемонструвати найвищий рівень розвитку дослідницької компетентності. Учитель має поступово, індуктивно формувати навички комплексного аналізу тексту, привчати бачити його глибинний зміст (підтекст), пояснювати й мотивувати кожне слово в тексті, кожен художній прийом, пізнавати механізми творення тексту з усім арсеналом художніх засобів, якими послуговується автор, розкриваючи всі його «секрети поетичної творчості»

Увага! При перевірці та оцінюванні «паспорта» твору пропонуємо користуватися зразком виконання такого завдання, поданим у посібнику «Олімпіада з української мови та літератури: нормативний, навчально-методичний і теоретичний аспекти. Навчально-методичний посібник / Л.І.Кавун, К.В.Таранік-Ткачук, Л.В.Шитик, О.І.Масевря, С.І.Січкар / [за заг. ред. Л.В.Шитик]. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 304 с.», рекомендованому Міністерством освіти і науки України (лист ІІТЗО від 06. 11. 2012 р. №14.1/12-Г-323), на стор. 291.

7. Оцінювання результатів виконання завдань з української мови здійснюється за критеріями, указаними безпосередньо в завданнях.

Здійснюючи перевірку та оцінювання завдань з української мови, доцільно користуватися «Теоретичним коментарем до завдань з української мови», уміщеним у вищезазначеному посібнику на стор. 37 – 92.

Пропонуємо звернути увагу на синтаксичний розбір речення. Завдання вчителя – навчити учнів відрізняти аналізоване мовне явище від подібних до нього за формою. Таким є розмежування додатків і обставин: будинок (який?) школи і будівництво(чого?) школи. Подібно дієприслівниковий чи дієприкметниковий звороти близькі за змістом до підрядних речень, однак учень повинен усвідомити їхню найсуттєвішу відмінність – у зворотах нема граматичної основи. Важко учням аналізувати речення, у яких члени речення виражені словосполученнями. Помилки часто зумовлені тим, що учні ставлять до членів речення не смислові, а морфологічні питання. Складним для учнів є питання про засоби зв’язку між частинами складного речення, особливо про сутність сполучних слів – відносних займенників і займенникових прислівників, які, виконуючи функції сполучників, водночас є членами речення, повнозначними словами з усіма властивими їм морфологічними ознаками.

При оцінюванні синтаксичного розбору складного речення пропонуємо користуватися схемою (стор.92) та зразком повного синтаксичного розбору складного речення (стор. 288), поданими в цьому ж посібнику.

8. Особливі умови:

Початок олімпіади о 10⁰⁰.

Звертаємо Вашу увагу на те, що учням не дозволяється користуватися додатковою літературою (посібниками, довідниками, словниками, текстами художніх творів і статей тощо).

Мовно-літературні сайти: