Все для уроків,

Система  уроків за творчістю Г.Тютюнника

«Цінувати не просто душу, а людину в людині…»

Тема. ГРИГІР ТЮТЮННИК. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ.

          ПОВІСТЬ «КЛИМКО»

Мета: – ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Григора Тютюн-

              ника, з’ясувати ідейний зміст повісті «Климко»;

-         розвивати образне мислення  та уяву школярів, уміння та навички виділяти головне, їх творчі здібності, виразне читання ;

-         виховувати  в учнів людяність, доброту, здатність до співчуття, повагу до людей, які захищали рідну землю

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору(із кінофільму «Доля

               людини»), малюнки учнів, виставка книжок письменника, епіграфи

Згадайте предків своїх, щоб історія перед нами

                           не згасла, і золотої нитки не губіть.

Ольга Кобилянська

                       Правду кажуть, що тільки в лиху

                          годину пізнаєш справжню людину

«Рамаяна»

Хід уроку

І.Організаційний момент.

    Психологічна постанова щодо вивчення теми.

     - Доброго дня!

Погляньте один на одного й подаруйте усмішку. Візьміться за руки, відчуйте дотик тепла товариша й побажайте йому всього найкращого.

                       Не забувай,

                       Що ти  на землі – людина.

                       І хочеш того чи ні –

                       Усмішка твоя – єдина,

                       Мука твоя – єдина,

                       Очі твої – одні.

Такою неповторною, як і ви, є кожна особистість.

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку, епіграфів уроку

      Сьогодні ми з вами познайомимося із великим майстром новел і повістей – Григором Тютюнником, його  повістю «Климко», і разом з письменником  пройдемося життєвим шляхом героя.

      Розвиватимемо ваше образне мислення, уяву, виразне читання, проявимо ваші творчі здібності на уроці. Але найголовніше – це не забувати, що всі ми люди, і повинні виховувати в собі людяність, доброту, вміння співпереживати іншим, поважати людей, які захищали рідну землю. 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

-         У нас сьогодні  зустріч із письменником,  дійсно, із справжньою людиною.

-         Як і перед кожною зустріччю з новою людиною, ми чогось очікуємо. Спробуйте сформулювати, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? («Мікрофон»)

     Очікувані результати (орієнтовні відповіді) :

1.Учні зможуть познайомитися з темою, яку будуть вивчати на протязі декількох уроків.

2. Мати уяву про тривалість теми.

3.Розвивати свої творчі здібності, логічне мислення, вміння виділяти головне, співпрацювати.

4.Виразно читати художні твори.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу    

1.Бесіда.

          - Діти, а  навіщо потрібно читати  художні твори, знайомитися із життям героїв?   (Щоб знати , як жили колись наші діди, прадіди)

-         Пригадаймо, яке велике свято в минулому році відзначала наша країна (і не тільки) 9 травня?

-         Чиє це свято? Якого покоління?

- Щоб  все це згадати, давайте прослухаємо повідомлення .

 - ПОВІДОМЛЕННЯ ГРУПИ ІСТОРИКІВ про історичні події 1940 – 1945 рр.

      1940-1945 – це роки великої трагедії, не лише для українського народу, а й для інших сусідніх країн. Німецько-фашистські загарбники прийшли, щоб захопити наші землі, знищити людей, зробити рабами. Тому кожен свідомий дорослий громадянин піднявся на боротьбу з ворогом,  нелегке життя було і в дітей, які теж допомагали чим могли. Завдяки згуртованому духу наш народ вийшов переможцем у цій боротьбі, хоч і з дуже великими втратами.

 - А чому ми ведемо про це мову? Який зв’язок з тим , що ми сьогодні будемо розглядати та вивчати на уроці? (саме в ці роки проходило дитинство письменника)

- Як жив письменник нам розкаже   група біографів.

2. Розповідь про письменника

1) ПОВІДОМЛЕННЯ ГРУПИ БІОГРАФІВ про життя письменника.

    5 грудня 1931 року в с. Шалівка  Зінківського району Полтавської області в простій селянській родині народився  Григір Михайлович Тютюнник. Коли Григору виповнилося  шість років, батька незаконно репресували.

     Виховували хлопця мати та дідусь, а потім вже дядько в Донбасі. Коли розпочалася Друга світова війна, Григір пішки повернувся з Донбасу до матері на Полтавщину.

     «Одинадцятилітній парубчак, рятуючись від голоду, зважується повернутись на отецьку Полтавщину, в рідне село Шалівку.  За два тижні цього важкого переходу, з благенькою торбиною за плечима Григір пішки здолав сотні верст окупованої території. За ці чотирнадцять діб балансування над урвищем, віч-на-віч із смертю, він, поминувши голубе дитинство, одразу став дорослим. Із цього свого жорстокого досвіду він видобув головну істину: найстрашніше, певне страшніше смерті – одинокість, холодна, з байдуже-порожніми очима. Одинокість навчила його цінувати не просто душу. А людину в людині, загострила інтуїтивний зір  до тієї межі, коли вже по ледь помітному порухові обличчя, жестові руки. Несамохіть киненому слову він міг визначити характер, розгадати за вправно відредагованим добродушним посміхом – черствість і жорстокість, а за позірною сировістю, простецькою кутастістю – тепло і глибоку духовність натури»(Борис Олійник)

     У своєму рідному селі після війни закінчив 5 класів і вступив до Зінківського ремісничого училища.

     1947р – одержав спеціальність слюсаря і влаштувався на роботу на Харківському заводі ім.. Малишева. Потім працював у колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС під Дебальцевим.

     1951р. – служба на 4 роки у морфлоті на Далекому Сході. Там познайомився з братом Григорієм Тютюнником. Довго брати не знали один одного, а познайомилися лише тоді, коли Григорій став відомим письменником, а Григір теж почав писати і звернувся до нього за порадою щодо своєї літературної творчості.

     Талановитий і оригінальний письменник пішов з життя 7 березня 1980р.

Похований на Байховому кладовищі.

 - Прожив письменник майже 50 років, але який  творчий спадок залишив він після себе?

2) ПОВІДОМЛЕННЯ ГРУПИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ про творчий доробок письменника.

     Ще будучи в армії Григір Тютюнник пробував писати та друкуватися. В 1961 році у московському журналі «Крестьянка» була надрукована його перша новела «В сутінки».

     Основні збірки новел  і оповідань – «Зав’язь», «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Ласочка». За твори про дітей отримав літературну премію імені Лесі Українки, а за двохтомник вибраних творів Державну премію України ім. Т.Шевченка (щоправда, посмертно).

     « Найдорожчою темою, а отже й ідеалом для мене завжди були і залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її виявах» (Г.Тютюнник)

- Діти, ми познайомилися із нелегким життям письменника, його творчим доробком, але,  на мою думку, кожному цікаво який вигляд мав письменник, яке враження він справляв на інших, про що він роздумував, пишучи свої шедеври.

3) ПОВІДОМЛЕННЯ ГРУПИ ХУДОЖНИКІВ робота з портретом письменника.

     Літературний побратим і ровесник .Олійник так передає портрет і вдачу Григора: «… вищий середнього зросту, худорлявий. Половецька засмага. Трохи суворі брови, з-під яких зорили карі, аж гарячі очі. Воронове крило чуприни норовливо спадало на чоло. Чесний до прямолінійності, принциповий до жорстокості, від чого й сам не раз потерпав. Але то вже Григорів характер, вироблений, відредагований і затверджений життям».

3. Бесіда.

Григір Тютюнник писав, як уже говорили раніше,  у різних жанрах: новели, оповідання та повісті.

 - Діти, пригадайте що таке повість?

 - Які  види повісті ви вже вивчили?

 - Про кого  і про що розповідалося у повісті А.Чайковського «За сестрою»?

 - Хто є головними героями цих повістей? Скільки їм років?

 - Чому можна у них навчитися?

4. Слово вчителя про повість «Климко»

     Людей з такою душею письменник з великою любов’ю змалював у своїх оповідання та повістях.  Та наймайстерніше він розкрив у них багатий духовний світ дітей і підлітків, молоді повоєнного села. Отих «дітей війни», їх силу духу, якій можуть позаздрити і дорослі.

      Такою є і повість «Климко». … Климко рано став дорослим не лише від болю й страху, від страждань і втрат. А й від почуття відповідальності – і за себе, і за інших, завдяки товариській солідарності, яка за окупації виявляється зовсім не так, як у мирних дитячих заняттях. Він міг би десь «пересидіти» окупацію, але  тоді б могла загинути  новонароджена донечка Наталі Миколаївни, бо в матері пропало молоко. Саме рішення Климка заради цього пуститися в таку небезпечну подорож вже є подвигом. Але він про таке не думає.

 

5.Читання (або переказ І розділу повісті, або відповіді на питання вчителя). (підготовлені учні)

6.Словникова робота за питаннями учнів.

Діжурка – робочий одяг залізничника.

Ковила – трав’яниста степова рослина із вузькими листками, зібрані в пухнасті волоті.

Таріль- велика тарілка

Штиб – дрібне або подрібнене кам’яне вугілля.

Патрубок – коротка трубка, що є відводом від основної труби, з’єднує частини трубопроводу, приєднує його до чого-небудь.

Плащ-палатка – водонепроникна накидка, що може слугувати плащем або палаткою, наметом.

Терикон – конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти.

7. Евристична бесіда, обмін враженнями щодо прочитаного

- Яке враження справила на вас повість Григора Тютюнника «Климко»?

-  Чи зацікавила вас повість, чим саме?

- Події яких років описані в повісті?

- Чи так ви собі уявляли сюжет, героїв із тих відомостей, які вже одержали про письменника та його твір?

- Що дізналися про Климка, про мету його подорожі?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Літературна гра «Так» чи «Ні»

    Діти у письмовій формі виконують завдання, щоб вчитель мав змогу оцінити засвоєний матеріал кожним та відредагувати прогалини в знаннях в майбутньому. (взаємоперевірка)

1)    Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в простій селянській родині.(Так)

2)    Місцем народження письменника є Донбас.(Ні)

3)    Одинадцятирічний хлопець повертався до матері, в рідне село на паровозі.( Ні)

4)    Малий Григір йшов пішки додому 14 днів.(Так)

5)    Майбутній письменник закінчив 5 класів у своєму рідному селі, потім Зінківське ремісниче училище, одержав спеціальність – слюсар.(Так)

6)    Григір служив моряком на Далекому Сході 2 роки.(Ні)

7)    За твори про дітей письменник отримав одну літературну, другу Державну премії.(Так)

8)    У основу повісті «Климко» лягли автобіографічні спогади.(Так)

9)    З Климком у творі ми починаємо знайомитися у шкільному коридорі.(Ні)

10)                      Найбільша радість Климка – покласти перед дядьком чепурно списані зошити.(Так)

11)                      Події, змальовані Григором Тютюнником , відбуваються у роки ВВВ.(Так)

12)                      Цілеспрямована людина може подолати всі перешкоди.(Так)

VІ. Підведення підсумків.

-         коментування епіграфів уроку.

-         Оцінювання знань

VІІ. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати 3 розділ

1.Скласти план до 1,2 розділів.

2. Підготувати переказ найбільш вражаючого епізоду з 1 та 2 розділів.

3.Зробити ілюстрації до них.

VІІІ. Рефлексія діяльності

Слово вчителя.

     Творчість є найважливішою людською рисою, своїми прекрасно виконаними повідомленнями ви довели, що ви є творчо обдарованими особистостями, здатними співпереживати іншим людям, поважати думку один одного.

-         Чи здійснилися ваші сподівання й очікування?

-         Що найбільше запам’яталося з уроку?

-         Які епізоди повісті ви спів ставляєте із своїм життям, життям ваших близьких?

-         Чи сподобалась атмосфера уроку?

    Дякую, діти, за урок, і не забувайте, що людина – це єдине диво на землі, а всі інші чудеса  - результат творчості її волі, розуму, уяви.

    Творчості , нових досягнень й успіхів вам.

  

«Перш ніж стати дорослими, діти повинні бути дітьми…»

Тема.  ГРИГІР ТЮТЮННИК. «КЛИМКО». ВОЄННЕ ДИТИНСТВО В

            ПОВІСТІ. ІДЕЯ САМОПОЖЕРТВИ

Мета: – допомогти учням усвідомити ідеї твору та їх майстерне, художньо

               переконливе втілення ;

-         розвивати  уміння та навички  виразного  читання, переказу твору,

виділення ключових епізодів твору;

-         виховувати  в учнів почуття  відповідальності, здатність до співчуття, віри в перемогу добра.

Тип уроку: формування і вдосконалення умінь та навичок

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до історичної епохи, зобра-

                    женої в повісті, епіграф

                       Для справжньої мужності

немає непереборних шляхів.

Публій Овідій Назон

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку, епіграфа уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  Слово вчителя.  Слова видатного римського поета Овідія стали гімном людській мужності. В усі часи митці намагалися проникнути у внутрішній світ людини, розгадати таїну людського буття. І робили це по-різному.

      Змінюється життя, відбуваються історичні й духовні зміни. Але людина і досі залишається предметом зображення у творах мистецтва. До цієї теми звертається і Григір Тютюнник.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

 Перевірка домашнього завдання.

 - Читання або переказування епізоду, який вразив, запам’ятався найбільше, з обґрунтуванням  свого вибору.

- Презентація своїх малюнків до твору.

V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок   

1. Читання 5 і 6 розділів, робота над поняттям «художня деталь».

    

2.Словникова робота за питаннями учнів.

Тічок – утоптане , вирівняне місце

Гераус – Геть!

Куштратий – кудлатий

3. Евристична бесіда, обмін враженнями щодо прочитаного

-  Пригадайте, скільки кілометрів залишилося Климкові дійти до своєї станції, коли його вигнали з поїзда? За скільки він їх пройшов?

- Зробіть висновки про характер хлопчика.

- Чи такого кінця ви очікували? Чи закономірним було подібне в роки війни?

- Як ви думаєте, чи потрібно давати тепер якийсь особливий статус людям категорії «діти війни»?

- Як ви ставитеся до ветеранів, до людей, дитинство яких обпалила війна?

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

 Міні-диспут :

Як ви вважаєте, що Климкові не варто було так ризикувати, йти у далеку й небезпечну подорож. Напевне, усі разом вони змогли б порятувати маленьку Олю, дати собі раду. Заперечте або підтримайте цю думку.

VІІ. Підведення підсумків.

-         коментування епіграфа уроку.

-         Оцінювання знань

VІІІ. Домашнє завдання

  Вміти переказувати текст за планом, виділяти головне. Зробити ілюстрацію або кросворд(10 слів).

ІХ. Рефлексія діяльності

Слово вчителя

-         Чи здійснилися ваші сподівання й очікування?

-         Що найбільше запам’яталося з уроку?

-         Чи сподобалась атмосфера уроку?

    Дякую, діти, за урок.

«…Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові.»

Тема.  ГРИГІР ТЮТЮННИК. «КЛИМКО».МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗУ  КЛИМКА

Мета: – допомогти учням засвоїти морально-етичні уроки повісті, її художні

               особливості ;

-         розвивати  навички  виразного  читання, переказу твору, уміння

висловлювати власні роздуми щодо прочитаного ;

розвивати вміння вести спостереження над художнім текстом, виділяти художні засоби в творі;

-         виховувати  в учнів кращі моральні риси людини – милосердя, людяність, співчутливість.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, схеми аналізу ху

                        дожніх образів, епіграф

                       Не залежить доброта від росту,

Не залежить доброта від віку,

Доброта роками не старіє,

Доброта, як сонце, гріє.

О.Жовна

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку, епіграфа уроку

     Сьогоднішню розмову я почну словами Олександра Жовна, що є епіграфом нашого уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  Учитель. Діти, квітка в моїх руках невипадково. Комусь із вас я подарую цю квітку, пояснивши, чому це зроблено. Промовляючи  фразу: «Я дарую тобі цю квітку для того, …», закінчіть речення самостійно. Ви даруєте  квітку комусь із присутніх,  пояснюючи  відповідними словами.

-         Для чого ви цього навчилися?

-   Де в житті ви можете використати набуті здібності?

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

 Перевірка домашнього завдання.

 - Читання або переказування епізоду, який вразив, запам’ятався найбільше, з обґрунтуванням  свого вибору.

V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок   

1. Колективне характеризування героя за схемами, розробленими вчителем. (Додаток)

    

2. Робота з текстом повісті

Заповнити таблицю, підібравши цитати до рис характеру.

№ п/п	Риси	Цитати
1.	Акуратність, працьовитість, доброта	« Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися…»
2.	Товариський	«…Він рідко коли залишався наодинці… , бувало, що до ночі, - засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство…»
3.	Відповідальний	«Що, що в нас картоплі є трохи та сала? …зараз поки тепло. Йти треба по харч…»
4.	Совісний	«- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те…»
5.	Терплячий	«Останню половину сухаря він і з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті».
6.	самостійний	« Доглядати за собою – зварити їси, прибрати в хаті…- він умів сам….»

3.Метод «Прес»

Читаючи повість, я

Відчував…

Захоплювався…

Думав…

Не розумів , тому що…

4. Спостереження над художнім текстом.

- Учні підбирають і визначають  художні засоби , які використав письменник у повісті.

5. Слово вчителя про мову персонажів.

 Особливості мови персонажів служать для індивідуальної характеристики їх за вдачею, національною приналежністю, соціальним статусом. Допомагають читачам краще уявити собі описаних героїв. Автор вживає перекручену «макаронічну» мову для показу національної приналежності героїв, передає емоційний стан героїв та настрій.

6. Проблемне запитання.

- Які морально-етичні проблеми автор виносить на розсуд читача.

1)    Добро і зло;

2)    Відповідальність за доручену справу;

3)    Патріотизм;

4)    Милосердя й жорстокість.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

 Розв’язування кросвордів, підготовлених учнями вдома.

VІІ. Підведення підсумків.

-         коментування епіграфа уроку.

-         Оцінювання знань

VІІІ. Домашнє завдання

  Написати листа Климкові.

ІХ. Рефлексія діяльності

Слово вчителя

-         Чи здійснилися ваші сподівання й очікування?

-         Що найбільше запам’яталося з уроку?

-         Чи сподобалась атмосфера уроку?

    Дякую, діти, за урок.

« Є видовище прекрасніше, ніж небо: глибина людської душі»

Тема.  ГРИГІР ТЮТЮННИК.  ПОВІСТЬ «КЛИМКО».

Мета: – допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст повісті

               її сюжет, звернути увагу на особливості пейзажу в повісті ;

-         розвивати  навички  виразного  читання, переказу твору, уміння

висловлювати власні роздуми щодо прочитаного, стимулювати роздуми  над сенсом життя;

-         виховувати  в учнів важливі гуманні якості людини  – милосердя, людяність, співчутливість, бажання спілкуватися з ближніми.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, схеми аналізу ху

                        дожніх образів, епіграф

                       Людина не вічна на цій землі. А діла, які

вона залишає по собі,  - ото корінь життя

       людського ….                          

                                                                                                                  Іван Цюпа

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку, епіграфа уроку

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  Учитель. Сьогодні у нас з вами останній урок по вивченню творчості Г.Тютюнника. Мені цікаво чи добре ви запам’ятали тему твору, героїв,

Проблеми, які автор виносив на ваш розсуд.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

 Перевірка домашнього завдання.

- Зачитування листів до Климка.

V. Формування і вдосконалення вмінь та навичок   

1.  Літературна диктант «Чи уважний ти читач?»

1) Від чийого імені ведеться розповідь в повісті? (події перемежовуються зі спогадами хлопчика.

2) Де став жити Климко, коли розбомбили барак? (у шахтній ваговій)

3) Хто допоміг Климкові облаштувати приміщення для проживання? (Зульфат і шкільні друзі)

4)Який товар був найдефіцитнішим на базарі? (сіль)

5) Яким чином Зульфатові вдалося вигнати всіх щурів з Климкового притулку? (затоптав усі пацючі ходи вугільним жаром)

6) Що дала Климкові на дорогу стара Бочончиха? (шість сухарів)

7) Скільки картоплин Климкові вдалося накопати в полі? (57)

8) Як повів себе Зульфат, коли відчув зневажливе ставлення «похмурого бороданя на возі» до вчительки? (кинув у нього каменюку)

9) Чим годувала Наталя Миколаївна свою новонароджену донечку? (чаєм)

10) Чому Климко не захотів залишатися назавжди в тітки Марини? ( на нього чекали вчителька з немовлям і Зульфат)

11) Що мріяв посадити Климко на могилі у дядька Кирила? (вишню)

12) Чому Климкові не вдалося доїхати поїздом до своєї станції? (його знайшли німці й висадили)

2. Евристична бесіда.

- Чи сподобалася вам повість, чим саме?

- Які автобіографічні моменти є у творі?

-Якими були взаємини хлопців? Чи можна назвати це справжньою дружбою?

3. Складання міні-творів.

- Запропонуйте свій варіант закінчення повісті «Климко».

4. Проблемні запитання.

- Як ви гадаєте, чому письменник закінчив написання життєвого шляху героя трагічним кінцем?

- Пригадайте, які морально-етичні проблеми автор виносить на розсуд читача.

5)    Добро і зло;

6)    Відповідальність за доручену справу;

7)    Патріотизм;

8)    Милосерд й жорстокість.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Рольова гра

Розіграти діалог з головним героєм повісті: уявивши той період, коли він опинився без даху над головою у холодній та брудній ваговій шахти.

VІІ. Підведення підсумків.

-         коментування епіграфа уроку.

-         Оцінювання знань

VІІІ. Домашнє завдання

  Підготувати усний твір «Чим мені подобаються (мене зацікавили) твори Григора Тютюнника?»

ІХ. Рефлексія діяльності

Слово вчителя

-         Чи здійснилися ваші сподівання й очікування?

-         Що найбільше запам’яталося з уроку?

    Дякую, діти, за урок.